Жартівливі, цікаві та повчальні історії.

[Galen]

Жіноча логіка

Випадок в автобусі:
Їде молода жінка в автобусі. Думає: Треба передати на квиток. Поруч стоїть дівчина. Як до
неї звернутися - на ти чи на ви? Міркує логічно. Цей автобус - експрес.
Якщо дівчина не зійшла на попередній зупинці, значить, вона
їде в мій мікрорайон. Їде з пляшкою вина, значить, до чоловіка. Пляшка
дорога, значить, їде до гарного чоловіка. У нашому мікрорайоні двоє
красивих чоловіків: мій чоловік і мій коханець. До мого коханця вона їхати не
може, так як я сама їду до нього. Значить, вона їде до мого чоловіка. У
мого чоловіка дві коханки - Оля і Катя. Катя зараз у відрядженні - "Оля, передай на квиток!" Дівчина (здивовано): - "Звідки Ви знаєте моє ім'я"?

[Galen]

Розпочни життя зараз.
Ми переконуємо себе, що наше життя стане кращим, коли ми закінчимо
навчання, отримаємо фінансову незалежність, здобудемо кар'єру, коли ми
одружимося, народимо дитину, потім іще одну. Потім ми бачимо, що наші
діти ще маленькі, і чекаємо, що все стане кращим, коли вони підростуть. Згодом ми переживаємо, що вони стали підлітками, і нам треба якось давати з ними раду, з усіма тими труднощами перехідного віку. Ми переконуємо себе, що, без сумніву, станемо щасливішими, коли вони виростуть зі своїх «надцяти» років. Ми кажемо собі, що наше життя стане кращим, коли наша сімейна половина закінчить свої справи, коли в нас буде красива машина, коли візьмемо
відпустку, коли вийдемо на пенсію… Але істина в тому, що для нас не буде кращого часу, щоб бути щасливим, як зараз. Якщо не зараз, то коли?

Твоє життя завжди буде сповнене подіями, тривогами. Краще сприйняти все як є, і вирішити бути щасливим, незважаючи ні на що... Дуже довгий час нам здавалося, що життя от-от розпочнеться. Справжнє життя. Але завжди виникала якась перепона по дорозі, випробування, яке потрібно пройти, робота, яку треба зробити, час, який треба комусь присвятити, рахунок, який треба оплатити. От зробимо це, переживемо, а тоді і заживемо.
Щастя – це і є дорога. Тому насолоджуйся кожною миттю. Досить чекати закінчення школи, початку навчання, чекати, коли втратиш 10 доларів, заробиш 10 доларів, коли буде робота, до весілля, до вечора п'ятниці, до ранку неділі, чекати нової машини, до зарплати, до весни,
до літа, до першого чи п'ятнадцятого числа, коли твою пісню прокрутять
по радіо, коли народишся знову… перш, ніж вирішиш бути щасливим. Щастя – це дорога, а не пункт призначення. Немає другого часу для того, щоб бути щасливим, окрім як зараз. Живи і насолоджуйся кожною миттю.
Ніколи не шкодуй за тим, що змусило тебе
посміхнутися))).

[Лангольєр]

Тризубий Стас
Глобус України

Цікава штука наші магазини,
Надивишся у них всіляких див.
За чим, питаю, черга? Кажуть – глобус України.
Постояв дві години – і вхопив.

На нім, як і належить Україні,
На жовто пофарбована земля,
Моря і океани, як і має бути – сині,
А головне – нема ніде кремля.

Іду собі до дому та й вивчаю
Хто, як і де на глобусі жиє,
З Грушевським розібралися, історію вже маєм,
Нарешті й географія вже є.

У школі нам балакали дурниці,
Шкода, що десять років сі провчив.
Ось, прошу пана – глобус.
Яка на нім столиця?
Ви ж видите самі, що то є Львів.

Поїдем далі, поглядом на північ,
Провінція Британія там в нас.
Колись ми всі годинники наводили на Грінвіч,
Тепер він перейшов на львівський час.

Змінились докорінно навіть Штати,
У Новім Йорку зараз Станіслав,
Колишні Кордільєри – то є західні Карпати,
А я цього без глобусу й не знав.

Ви чули, як співає Майкл Джексон?
То я вам скажу, що то за один:
Був в Калуші Михайло, на прізвище Олексин,
Ось він і є той Джексон, курвий син.

А що до тих японських електронік,
Колись до них поїхав наш Кравчук.
Тепер ті Міцубісі, Акай і Панасонік,
Одна єдина фірма – Панасюк.

На цілій кулі землі українські.
Ви хтіли би потрапити в Китай?
Сідаймо на трамвая їдемо по Стрийський,
Дві тисячі зупинок – і Шанхай.

Вже негр сі навчив "Героям Слава",
Ну просто не планета, а краса,
А де були Чернігів, Запоріжжя і Полтава,
Одне велике місто Ковбаса.

Планета Україна – неподільна.
Вареник, вишня, сало, коровай.
Єдина, незалежна, безмежна і суцільна –
Крутися і ніколи не вмирай-рай-рай...

[марьяна2012]

Квітень,  як відомо, - місяць сміху. Українець без усмішки як француз без сиру чи італієць без піци.
Василь Титечко. с. Мале Вербне
СУСІДОВА РАДІСТЬ
— Як у тебе хлів горів,
Послухай, Іванку,
Мов дитина ти радів
 Й веселивсь до ранку.
Навіть в танець ти пішов,
Слідом - твоя Катря,
Чи не час для вас прийшов
 Йти до психіатра?
Від душі той засміявсь
Й мовив до Демида:
— Просто полум'ям зайнявсь
Й хлів мого сусіда!