Мова — оберіг народу

Чи усвідомив це кожний українець? Що чекає на українську мову? Це хвилює багатьох, адже нещодавно відзначався Міжнародний день рідної мови. Спробуємо з’ясувати це в Івана Пилиповича Ющука, кандидата філологічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, члена Національної спілки письменників, завідувача кафедри слов’янської філології Київського міжнародного університету члена Центрального правління Всеукраїнського товариства «Просвіти» ім. Тараса Шевченка, автора підручників з української мови для середньої і вищої школи, навчальних посібників.

Мова — оберіг народу. Що криється за цими словами? Як це можна зрозуміти?

— Без мови немає народу. Забирають мову в народу — його не стає. Про це свідчать історичні приклади. Мислення рідною мовою ефективніше, ніж мовою завойовників.

Пане Ющук, яку роль, на вашу думку, відіграє молодь у розквіті української мови?

— Молодь — майбутнє держави. І саме молодь повинна розбудувати її. Найголовніше в державі, поряд з економікою, — це мова й культура. Людина саме тим і відрізняється від тварини, що думає не тільки про матеріальне, а й про духовне. Людина — духовна істота. Мова об’єднує народ. Більшість молоді, на мою думку, усвідомила свою роль у збереженні української мови, її подальшому розвитку. А частина, на жаль, цього не розуміє.

Чи є різниця боротьби молодих людей за владу народу на початку незалежності України і під час Помаранчевої революції?

— Так. Тоді ставилось соціальне питання. Державу розкрадали, і студенти виступили проти. Голодування на Мармурі — не Помаранчева революція. Народ, зокрема молодь, вийшла на Майдан уже з усвідомленням того, що вони є влада і вони керують державою.

На даний момент в Україні постає питання двомовності. Чим це зумовлено: політичними чи, можливо, іншими чинниками?

— Це політичне. Питання ставиться певними колами, які керуються амбіціями інших, а не власними поглядами.

Чи буде прийнято в нашій державі закон про другу державну мову?

— Якщо буде російська другою державною, українська мова зникне. Вона ще не оклигала від тих переслідувань, зокрема останніх 60-ти років, які пережила. Це була б втрата не тільки для України, а й для всього світу. Саме через мову пізнають народ, ототожнюють державу. Зникнення української мови, заміни її російською хочуть лише вороги України.

Що робиться в державі для збереження української мови?

— Нічого конкретного не зроблено. Кириленко зрушив це питання трошки з місця, розроблену ним концепцію з дорученням Президента направлено в Кабінет Міністрів. Що буде з цього, — невідомо.

Зараз більшість газет, теле-, радіопрограм виходять російською мовою. А відомо, що народ здебільшого говорить тією мовою, якою говорять ЗМІ. Як ви це можете прокоментувати?

— Засоби масової інформації дуже впливають на мову, можуть розвивати і можуть спотворювати мову народу, що плекав її віками.

І все-таки, збереження і розвиток української мови залежать більшою мірою від держави чи самої людини?

— Насамперед нам, українцям, треба усвідомити, що наша доля залежить від нас самих. А вона нерозривно пов’язана з мовою: багатша мова — точніше мислення. Чужа мова не сприяє творчому мисленню. І держава, якщо вона не хоче пасти задніх у світі, повинна сприяти утвердженню в суспільстві єдиної розвиненої, багатої мови.

Дякую за розмову.

Публікація Марія Рибак
«Гуцульський Край»
10.03.2007 №10
На замітку
Косів, Гуцульщина та Карпати
Бібліотека
KosivArtБібліотекаГазета «Гуцульський Край» ‹ Мова — оберіг народу
ENG УКР
 
 
© 2004—2017 KosivArt