Ярослав Пасічанський — різьбяр Гуцульщини

Звичайна, прямокутної форми, невеличка із охристо-золотистої грушевої деревини вирізьблена скринька, була центром уваги не лише у середовищі буковинських митців, але й у далекому Ватикані захопила Пантифіка.

На восьми сторонах, ззовні і всередині скриньки мініатюрні рельєфні різьблені сюжети, які відображають Бога-Отця, Святого Духа, Богоматір і розп’яття Ісуса Христа. На дні скриньки вирізьблена люрдівська ікона. Все те в обрамленні віночка тригранно-виїмчастого орнаменту, створює виняткове враження. А ще — музичний супровід і на внутрішній стороні накривки вирізьблена посвята: «Світлійшому Отцю Іоану Павлу II від воїнів України. 2000».

У пресі було написано, що Папа Римський, одержавши сувенір з України, «...був просто-таки здивований ювелірною роботою митців і висловив п’ятихвилинну промову українською мовою».

Автором того предива є наш краянин, родом із села Середнього Березова Ярослав Пасічанський, різьбяр, член НСХУ, заслужений художник України. Автору не раз доводилося зустрічатися з цим неординарним митцем. Захоплювали творчі здобутки різьбяра, які з кожним роком помножували славу гуцульського мистецтва.

З’явився Ярослав Пасічанський на світ Божий року 1944, коли переслідували кожного, вбивали вояків УПА. Чимало краян-березунів, які боролись за самостійну Україну, полягло від совітських куль. Про ці події Ярослав знатиме пізніше, коли досягне свого повноліття.

Коли ходив до сільської школи, в нього прокинувся талант до малювання. Мріяв стати художником. Юнак захоплювався красою рідного краю і вона полонила юне серце, манила у прекрасний світ мистецтва.

Мріяв Ярослав вступити до Косівського художнього училища. Його мрія здійснилася.

В училищі Ярославу Пасічанському широко відкрилася різьблена брама у світ мистецтва. Знайомиться з творчістю знаменитих на весь світ Шкрібляків, Корпанюків, Девдюка і Мегединюка, які заклали основи школи гуцульського різьблення, удосконалювали його, приносячи власні новаторства. Брати Шкрібляки народну плоско-різьбу збагатили орнаментально й технічно, назвали різьбу “сухою”. До “сухої” різьби вклинилося Девдюкове “викладуване” різнокольоровими породами деревини та “набиване пацьорками” — інкрустація бісером Мегединюка. Ярославу поталанило і на обдарованих Богом вчителів Володимира Гуза і Миколу Федірка. На Гуцульщині природно поширені династії — мистецькі ремесла, — передаються з покоління в покоління. У роду Пасічанських різьбярів не було. Але Божий дар, а ще мудрі настанови вчителів виховали надійного послідовника славних традицій гуцульського самобутнього мистецтва різьблення на дереві, дипломованого митця.

З Косівського училища Ярослава Пасічанського направляють, як фахівця, на працю у Чернівецькі художні майстерні художфонду України, при відділенні обласної організації Спілки художників України (тепер НСХУ), де і розгортається творча діяльність різьбяра-початківця. Виконуючи свої виробничі обов’язки художніх майстерень, Пасічанський знаходив вільну хвилину на власну творчу працю. Відчував, що без творчості, звичайним ремісником йому не бути. Душа прагнула чогось нового, ще ніким не зробленого. І він творить. Орнаментальні тарелі, скриньки, декоративні пласти, різноманітні побутові дерев’яні вироби дедалі більше привертають увагу покупця, а там і поціновувачі народної творчості приглянулися. Художні вироби Ярослава Пасічанського стають на рівні з творами знаменитих митців-різьбярів Гуцульщини.

Успіх творчості окрилює духовно митця і на аркушах паперу — нові продумані ескізи, малюнки майбутніх орнаментально-тематичних композицій. Таріль «Квітка» 1977 р., немов первоцвіт весняний, зачарував відвідувачів обласної художньої виставки, де твір був вибраний як один із кращих на республіканську виставку народної творчості в Києві. Були похвали, винагорода Почесною грамотою.

Ще більший успіх митцю приніс 1984 р. Ярослав Пасічанський на республіканську художню виставку представив новий твір-таріль «За мир». Одвічна тема боротьби за мир притаманна кожному художнику-творцю і кожний старається як найзрозуміліше і найкраще визначитися у мистецтві, символами народної орнаментики.

Крім орнаментально-тематичних творів, у митця багато творів вжитково-побутового значення. Декоративні пласти, вішалки на рушники, скриньки для жіночих прикрас, вазочки, підноси, неодноразово презентувалися на мистецьких і промислових виставках Буковини й за її межами.

Чернівецькі митці, колеги зі Спілки художників рекомендують Ярослава Пасічанського вступити у члени СХУ. Та не так-то легко було молодому митцеві стати членом творчої Спілки, в часи жорстокої цензури. До того ж, митець нелегально приймав замовлення на вироби сакрального мистецтва. Його настінні різьблені хрести, пластичні ікони-образи, настільні каплички “облетіли” чи не весь світ. У приватних колекціях жителів Австрії, Англії, США, Канади, Німеччини, Ізраїлю у пошані твори Ярослава Пасічанського. Мабуть, це і було каменем спотикання. І 1985 рік щастям усміхнувся різьбяру Ярославу Пасічанському — нарешті стає членом Спілки художників СРСР (тепер НСХУ).

З великою радістю і сподіванням зустрічає Ярослав Пасічанський проголошення незалежності держави Україна 1991 року. Цю довгоочікувану, незабутню подію, митець привітав тарелем «Червона калина».

Творчий доробок різьбяра з кожним роком рясніє, збагачується тематичними тарелями: «Символом надії», «Воля», «Квітка надії», «Пророк» (Т. Г. Шевченка), «50–УПА», «Буковинська квітка».

Твори сакрального мистецтва: декоративний пласт «Пречиста», «Капличка», настінний хрест, образ-пласт «Богородиця».

У творі «Аркан» Ярослав Пасічанський відобразив гуцулів з топірцями, які, взявшись за руки, виконують старовинний танець.

Майже півсотня самобутніх, високомистецьких творів поповнили творчий доробок митця. Кожний орнаментальний таріль Я. Пасічанського відзначається неповторністю композиції.

За роки незалежності України Ярослав Пасічанський встиг відзвітуватися на двох персональних виставках — 1994 і 2004 років з нагоди свого 60–річчя, яке зустрів в ореолі звання заслуженого художника України.

ПублікаціяМ. Грепиняк
«Гуцульський Край»
28.01.2006 №4

Пасічанський Ярослав

Косів, Гуцульщина та Карпати
Бібліотека
KosivArtБібліотекаГазета «Гуцульський Край» ‹ Ярослав Пасічанський — різьбяр Гуцульщини
ENG УКР
 
 
© 2004—2017 KosivArt