Магія солі

Добре відомо всім, що у світі діють дві сили: добра і зла. Перша — від Господа Бога, друга — від сатани. З силою зла люди стараються боротися щирою молитвою, робити більше добрих справ, каятися у своїх гріхах, освячувати оселі, запалювати стрітенські свічі, робити хресні походи біля своїх домівок і т.д. Від злих чарів у всі часи допомагала сіль.

В Німеччині сіль клали на язик немовляті. В деяких народів заведено підсолювати воду, в якій вперше купають немовля.

У Білорусії, коли в породіллі були важкі роди, для їх полегшення сипали сіль на поріг дому і на кути стола. Коли в Східній Фрісландії в Нідерландах у будинку з’являлися підозрілі гості, господарі кидали у вогонь пучку солі.

Заручений, остерігаючись чарів, не кажучи ні слова нареченій, потайки сипав у її взуття трішки солі. В Піренеях наречений, збираючись у церкву, клав собі сіль у ліву кишеню для того, щоб зберегти чоловічу силу. В багатьох країнах за допомогою солі відганяють відьом. А в Греції для відвернення чарів зла, діти і дорослі носять на шиї торбинки з сіллю.

Всім відомий наш слов’янський звичай зустрічати гостей хлібом-сіллю. У багатьох країнах спеціально вносять у будинок хліб із сіллю, щоб захистити його від злих сил. Хліб і сіль носять в кишенях, кладуть їх в пелюшки дитині, яку збираються хрестити.

Як і людям, так і маржині сіль служить захистом від чорної магії.

Після того, як купили корову, господарі насипають мовчки на порозі хліва три хрести з солі і тоді заводять худобу. Щоб запобігти чаклунству, в багатьох країнах новонародженим телятам і жеребцям сиплять сіль на спини. Господині, відправляючи молоко на продаж, кидають пучок солі в кожний бідон. Сіль сиплять у дійниці і в маслоробки. Перед першим вигоном худоби на пасовище на її спину хрестоподібно сиплять сіль. Сіль дають їсти худобі, щоб захистити від пристріту, щоб був добрий апетит. Щоб запобігти біді, торбинку з сіллю підвішують до рогу корови.

Сіль, освячена з дарами в день Святого Воскресіння (Великдень) Ісуса Христа, є захистом і мирилом в наших родинах, оберігає нашу маржину від пороблення, чаклунства і злих людей.

Дерев’яна сільниця

ПублікаціяВарвара Мерещук
«Гуцульський Край»
30.07.2005 №31
Косів, Гуцульщина та Карпати
Бібліотека
KosivArtБібліотекаГазета «Гуцульський Край» ‹ Магія солі
ENG УКР
 
 
© 2004—2018 KosivArt