Фестиваль «Великдень у Космачі»

Гуцульська етнокультура — дорогоцінний скарб!

Віталій Кіращук
Гуцульська етнокультура — дорогоцінний скарб!

Загалом враження від фестивалю «Великдень у Космачі» залишилися позитивні. Деякі гості та учасники фестивалю справедливо нарікали на певні недоліки в організації свята, будемо сподіватися, що організатори зроблять належні висновки та зможуть уникнути цих помилок в подальшому.

Для мене найцікавіше відбувалося після фестивалю. На протязі тижня я спілкувався з космацькими музикантами, слухав їх розповіді та здійснював записи автентичної музики в їхньому виконанні. Мені пощастило поспілкуватися також з майстрами, що виготовляють різноманітні музичні інструменти, зокрема — цимбали, фуярки, денцівки, джоломігі, трембіти та інші. З Космача до Києва я привіз цінний музичний матеріал, який найближчим часом буде виданий на CD. Більш детально про цю експедицію можливо я розкажу окремо, згодом.

На мій погляд, такі фестивалі потрібні, та, все ж таки, фестиваль — не найкращий спосіб для того, аби познайомитись з багатогранною культурою та звичаями гуцулів. Явища гуцульської етнокультури — це дорогоцінний скарб, що, як будь-який скарб, необхідно ще розшукати. В атмосфері фестивалю зробити це майже неможливо. Принаймні мені весь цей рух заважав доторкнутись до чогось справжнього та дієвого. Я, скоріше волів би десь на гірській стежині зустріти стареньку бабцю і послухати її розповідь про різні бувальщини, та взагалі, про будь що. Інколи в устах старих гуцулів відкривається чарівний безмежний світ, живий та достовірний, в порівнянні з яким всі події фестивалю сприймаються як пуста маячня. Напевно, глибше заховані скарби…

Геннадій Мельник

Фотографія 29 з 29:

Косів, Гуцульщина та Карпати
Фотоальбом
KosivArtФотоальбомФольклор ‹ Фестиваль «Великдень у Космачі»
ENG УКР
 
 
© 2004—2021 KosivArt