Не старіймо!

Згідно з рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, яке було прийняте на її семінарі в Києві, встановлено такий поділ населення на вікові групи: середній вік: 45–59 років; рання старість: 60–72 роки; старечий вік — 73–89 років; довголіття — 90 і більше років.

Скільки років у середньому живе людина? Як свідчать багаточисленні дані науковців, середній вік життя в старій Греції був 18 років, у Римі на початку нашої ери — 21 рік, у двадцяті роки минулого століття — 32 роки. Сьогодні середня тривалість життя становить близько 70 років.

Кожний із нас має певну уяву про старість і старіння. Принаймні ми легко можемо відрізнити молоду людину від старої. Зміна ходи, посивіння і випадіння волосся, поява зморшок і сутулість, скарги на погіршення самопочуття — ось далеко не всі відомі нам ознаки старості.

Чи можливо хоч частково зупинити цей процес? На це і на подібні питання дає відповідь геронтологія (від грецької — наука про старість і старіння) і геріатрія — наука про попередження і лікування захворювань старих людей. Це такі захворювання, як атеросклероз з його ускладненнями, гіпертонія, цукровий діабет, хвороби легенів, стареча депресія та ін.

Старість і старіння — поняття не ідентичні і їх необхідно чітко розрізняти.

Старість — це неминучий та тривалий фізіологічний процес, заключний період вікового розвитку. Геронтологи вважають, що старість підводить людину до прірви, куди штовхають її хвороби, тому більшість людей вмирає нині не від старості, а від хвороб.

Що ж таке старіння? На це питання вчені відповідають неоднаково, згідно з предметом і завданнями своєї науки.

Біологи твердять, що старіння — це процес, який призводить до зменшення життєстійкості організму, позначається на його здібностях пристосовуватись до зовнішнього впливу і на виконанні природних життєвих функцій.

Лікарі вважають, що старіння — це процес, який супроводжується збільшенням кількості й важкості різних захворювань. Багато з цих захворювань сучасна і народна медицина вже уміє лікувати, що полегшує страждання хворих, але не завжди, на жаль, уміє виліковувати.

Соціологи переконані, що старіння є процесом, який призводить до зниження, часткової або повної втрати працездатності.

У зв’язку з цим необхідно відзначити найбільш важливі риси старіння людини:

  • Перша — поступова, тобто залежна від часу (віку).
  • Друга — ендогенна, тобто внутрішньо пов’язана з виконанням життєвих функцій. Ніякі, навіть найкращі умови життя (розумне харчування, посильна праця, найкращий відпочинок тощо) не дають можливості зберегти вічну молодість.
  • Третя риса старіння — руйнування. Старий організм стає все більш подібний на годинник, зубчасті коліщата якого стерлися і не чіпляють одне за одне.

Таким чином, старіння — це поступове руйнування організму пов’язане з його внутрішньою будовою і здійсненням природних функцій. Старіння неминуче — це закон. Але у різних людей процес старіння проходить по-різному, і це також закон.

Більшість вчених вважає, що середня тривалість життя може і повинна бути 120–150 років. Ми самі собі вкорочуємо життя.

Нервові перевантаження на роботі й удома, сидячий спосіб життя (телевізори, комп’ютери та ін.), шкідливі звички, нераціональне харчування, переїдання — ось що, в основному, скорочує наше життя. Академік І. П. Павлов, коли йому було 86 років, писав, що ми «скорочуємо своє життя своєю нестриманістю, своєю безпорадністю, своїм потворним ставленням до свого організму».

Я впевнений, що підвищення життєвих стандартів, освіти, культури, поліпшення житлово-побутових умов, вищий рівень медико-санітарного забезпечення, які нас чекають у недалекому майбутньому, будуть сприяти збільшенню терміну життя населення України.

У короткій конспективній формі нижче викладені основні умови уповільнення старіння організму і збереження активного довголіття.


Умови уповільнення старіння організму

  1. Рух — основа здоров’я.

    • Щоденна лікувальна фізкультура. Спецвправи. Самомасаж.
    • Прогулянки пішки. Посильні фізичні навантаження.
    • Помірна фізична праця в саду, на городі, на дачі.
    • Періодичний профілактичний огляд у лікаря-спеціаліста.
    • Щоденні конкретні та корисні справи.
  2. Їжа повинна бути ліками.

    • Раціональне і повноцінне харчування.
    • Регулярне вживання рослинної їжі (70–80%). Овочі, фрукти.
    • Дотримання традицій української кухні й днів посту.
    • Обмеження вживання жирів тваринного походження.
    • Віддавати перевагу нерафінованим продуктам.
  3. Ліки повинні бути їжею.

    • Лікування індивідуальне, а тому відбувається під наглядом лікаря.
    • Траволікування ефективніше у поєднанні з іншими методами.
    • Постійне вживання препаратів із лікарських рослин, полівітамінних препаратів, макро- і мікроелементів.
    • Сила волі, оптимізм і впевненість в ефективності лікування.
  4. Не старіти!

    • Вживання препаратів, які діють на весь організм.
    • Постійне застосування антиоксидантів — вітамінів С, Е, В12, мікроелементів цинку та селену, препаратів гінкго дволопатевого і мелатоніну.
    • У сезон дозрівання варто їсти максимальну кількість ягід суниці, чорниці, журавлини.
    • Вживати продукти бджільництва: мед, пилок, прополіс.
    • Перед сном випивати чашку кефіру з різними добавками.
  5. Стиль життя.

    • У помешканні — все потрібне, доцільне і повинно радувати нас.
    • Чистота, порядок і чисте свіже повітря.
    • Одяг зручний, легкий, теплий, з натуральних тканин.
    • Чистота тіла, відвідування парильного відділення лазні.
    • Регулярне, в залежності від віку, сексуальне життя.
    • Постійні, надійні й щирі сімейні стосунки.
    • Приємні думки та наміри, впевненість у своїх силах.
  6. Відпочинок.

    • Суворе дотримання режиму праці, відпочинку і сну. Здоровий, нормальний сон — головна складова режиму.
    • Під час роботи необхідно робити невеликі перерви, особливо тим, хто працює за комп’ютером, а також водіям далеких рейсів.
    • Зведення до мінімуму перегляду вечірніх телепрограм, особливо лежачи на дивані.
    • Обов’язкові 20–30 хв. прогулянки перед сном.
    • Візуалізація — використання уяви про щось гарне: про відпочинок на морі, про успішне виліковування хвороби тощо.
    • Щорічний відпочинок зі зміною місця проживання (село, дача, профілакторій, санаторій).
    • Завжди бачити добре, мати звичку радіти всьому, що нас оточує.

Не старіймо!

ПублікаціяАнатолій Терещук
«Гуцульський Край»
17.12.2005 №51
Косів, Гуцульщина та Карпати
Бібліотека
KosivArtБібліотекаГазета «Гуцульський Край» ‹ Не старіймо!
ENG УКР
 
 
© 2004—2017 KosivArt