Бережи честь змолоду

Тема, якої ми торкнемося, може здатися дивною, оскільки зачіпає ще далеко не всім цілком зрозумілий феномен. У вченому світі його називають «телегонією». Що ж це таке? Для повної ясності доведеться почати здалеку, причому, із загальних міркувань про горезвісну моральність.

Поняття “дівочої честі” сьогодні багатьом здається остаточно застарілим. Відійшли в далеке минуле вимазані дьогтем ворота до подвір’я “нечесної дівчини”, самі собою забулися цнотливість і чистота нареченої перед вівтарем, оскільки в інтимні стосунки молоді вступають частіше за все задовго до весілля. Та й нині це вже рідко хто засуджує.

Проте, виявляється, необтяженість моральними устоями не така вже й дрібниця. Вона іноді відгукується з найнесподіванішого боку (мова піде не про те, про що ви подумали, специфічні хвороби тут ні до чого). Як стверджують фахівці, чим більше у жінки допологових сексуальних зв’язків з різними чоловіками, тим сильніше засмічений ними її хромосомний генетичний ланцюжок, і тим менше у неї шансів народити згодом коханому законному чоловікові генетично його рідних дітей, і це не голослівне твердження. Вчені проводили багаторазові експерименти (на тваринах, зрозуміло).

А почалося все приблизно 150 років тому, розповідає кандидат історичних наук Валерій Бочкарьов, коли кіннозаводчики, які виводили нові породи коней, вирішили схрестити коня з зеброю. Досліди не вдалися: не відбулося жодного зачаття ні у коней від чоловічих особнів зебр, ні у зебр-кобил від породистих жеребців. Експеримент забувся. Однак через кілька років після в’язки породистих жеребців і матерів-чистокровок, які кілька років тому бували під самцями-зебрами, раптом почали народжуватися… смугасті лошата. Як же могло статися, що не завагітнівши від зебри і навіть народивши кілька разів лошат від породистих коней вже після в’язки із зеброю-самцем, кобила “ні сіло ні впало” народила чужака? Приголомшений науковий світ назвав це явище «телегонією».

Лише практики-собаківники не здивувалися, бо здавна знали: якщо хоч раз породиста сука зв’яжеться з непородистим псом-дворнягою і якщо у неї від нього цуценят не буде, то в майбутньому вона все одно вважається “пропащою” для чистої породи. Оскільки від неї породистих цуценят чекати нічого. Сьогодні це знає кожен собаківник.

Крім того, з історії відомо про досліди професора Флінта Фелікса Ледантека та інших учених, які повторили те ж саме з іншими тваринами. Сподівані результати і тут підтвердилися. Ф. Ледантек навіть написав книгу «Індивід, еволюція, спадковість і неодарвіністи», де в главі «Телегонія, або вплив першого самця» описав проведені експерименти.

Приголомшені сучасники почали ставити фізіологам запитання: «Чи не поширюється ефект телегонії на людей?». XX століття, на жаль, давало все нову інформацію для роздумів, підкидаючи вченим чергові “сюрпризи” не серед тварин, а серед людей. Наша сучасність, як ми знаємо, багата на різноманітні міжнародні фестивалі і “великі будови”, де активно “тусується” молодь різних національностей і рас. А після таких зустрічей, через роки, медики ні-ні та й зустрічалися з незрозумілим явищем. Молода жінка раптом народжує дитину “ні в матір, ні в отця, а в чорного молодця”, хоч вже кілька років перебуває у законному шлюбі з своїм же “одноплемінником” і, за запевненнями, не зраджує свого білого чоловіка, всім серцем кохає його. Проте зізнається — років п’ять тому на фестивалі у неї був недовгий роман з темношкірим чоловіком. І ось, через роки, коли й думати про це забула, всупереч всім уявленням про спадковість, на голову звалюється таке… Сімейної драми могло б і не бути, якби юна особа знала про телегонію та її можливі наслідки. Причиною появи дивних немовлят якраз і є, на думку вчених, «генетична мутація хромосомного ланцюжка від одиничного, а можливо і неодиничного позашлюбного зв’язку винуватиці». Причому, телегонія довела, що передаються не лише зовнішні ознаки сексуального партнера, а й внутрішні. Позашлюбні зв’язки білих жінок з білими ж чоловіками просто не так підкреслено візуально позначаються на дітях, хоч і тут, буває, батьки хитають головою: «І в кого такий йолоп уродився?». Не треба думати, звичайно, що така “примха природи” трапляється щоразу однозначно і стовідсотково. Проте імовірність такого факту можлива, зазначають учені.

Так що, хочемо ми того чи ні, але телегонія доводить: цнотливість, невинність — поняття не лише етичне, а й генетичне, і якщо чоловік і жінка хочуть мати спільних дітей, схожих на маму з татом, а не на курортного знайомого, то закривати очі на “таємне” минуле нареченої не варто, воно може крити у собі сумні наслідки. Тобто, чоловікові має бути не байдуже, які партнери були в його дівчини в дошлюбний період. Ось і виходить, що дівоча честь і подружня вірність — генетична основа сімейного щастя як батьків, так і їхніх майбутніх дітей. Може сучасним дівчатам тому не зашкодить пригадати сімейні устої наших прабабусь, які найвище за все цінили свою непорочність, даруючи її згодом своєму обранцеві і гарантуючи тим продовження його (а не чужого!) роду.

Публікація Укрінформ
«Гуцульський Край»
08.03.2008 №10
Косів, Гуцульщина та Карпати
Бібліотека
KosivArtБібліотекаГазета «Гуцульський Край» ‹ Бережи честь змолоду
ENG УКР
 
 
© 2004—2017 KosivArt