Шешори

Перша письмова згадка про Шешори належить до 1445 року, хоча поселення існувало й раніше, в епоху кам’яного віку. У 1993 році археологи виявили тут кам’яні знаряддя, вік яких — 10 тис. років.

До Шешорів з Косова 12 км. Можна поїхати автобусом, а можна йти пішки з села Города через гори Криничний і Клива (12 км). Відстань до Івано-Франківська 95 км, Коломиї — 30 км.

Шешори — мальовниче гуцульське село, що розтяглося на кілька кілометрів уздовж гірської річки Пістиньки, яка відома своїми водоспадами. Шешорський Гук — один з найкрасивіших у Карпатах водоспадів з висотою падіння 5 м та площею 0.5 га. Над ним завжди стоїть хмара водяного пилу, гуркіт потрясає скелі.

Над водоспадами розкинулося містечко — літня турбаза «Сріблясті водоспади» та санаторій-профілакторій «Шешори», в якому лікують хвороби серцево-судинної та периферійної нервової системи, захворювання шлунково-кишкового тракту та суглобів.

Водоспади в Шешорах
Водоспади в Шешорах

Шешори — традиційний осередок художнього ткацтва. Кожну хату прикрашають рушники, подушки, скатерки, верети, виконані місцевими народними майстрами. Всій країні відоме ім’я Ганни Василівни Василащук, славетної авторки тканих рушників, лауреата премії ім. Т. Г. Шевченка 1968 року. У чудових виробах — рушниках, веретах, скатерках народна художниця передає всю гаму людських почуттів. Вона створила серію рушників на мотиви поезій Кобзаря. Це своєрідні ілюстрації до книги, це думи Шевченка, перекладені на мову традиційних кольорів та орнаментів гуцульського мистецтва, які зазвучали по-новому завдяки таланту видатної майстрині.

Відомі Шешори і барвистими вишивками, виконаними хрестиком та низзю. В музейній кімнаті у школі можна побачити твори народних умільців цього села.

В 1817 році тут діяв загін опришків під керівництвом Мозорука з Прокурави. В загоні перебували мешканці Шешорів — Ф. Слижук, М. Мельник та інші.

Саме у Шешорах у 1932 році народилася популярна пісня «Гуцулка Ксеня». Написав її студент Роман Савицький, присвятивши тій, що полонила його юне серце, — дочці лісничого Оксані Бурачинській...

В 1936 році жителі села на власні кошти побудували пам’ятник Т. Г. Шевченку.

У Шешорах бували Т. Франко, син І. Франка (1963-1964 рр.); Є. Козак, композитор (1965-1967 рр.); С. Пушик, письменник (1972 р.); І. Боднарчук, педагог, письменник і громадський діяч у діаспорі (1938-1944 рр.) та інші.

У Шешорах живуть славетна авторка тканих рушників, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка Г. Василащук та самодіяльна поетеса і композитор О. Василащук.

Вихідці з Шешор — доктор філософії В. Олексюк (США), автор книг «Томізм», «До проблем доби обману мудрості», «Аристотелівська томістична філософія»; кандидати наук О. Олексюк (Київ), П. Якібчук (Львів), В. Фелещук (Львів).

Пам’ятки історії і культури: церква св. Параскеви 1874 р.; замчище, де в ХVІІ-ХVШ ст. була сильно укріплена фортеця; пам’ятник Т. Шевченку (бюст роботи І. Гончара, встановлений у 1965 р. всупереч перешкодам ідеологічних інстанцій на місці пам’ятника 1940 р., зруйнованого під час війни); пам’ятник невідомому солдатові (1968 р.); символічна могила січових стрільців, насипана в 1942 р., згодом зруйнована і заново освячена в 1990 р.; хрести в урочищах Млаки, Петричила і Велике Заріччя, де загинули повстанці УПА. 13 серпня 1995 р. відкрито пам’ятник І. Франкові.

У боротьбі УПА брали участь 115 жителів Шешорів. Багато з них загинули. 1 лютого 1950 р. застрелився поранений і оточений енкаведистами Д. Олексин — «Вій», кущовий тереновий. У 1952 р. схоплена біля Лебедина і розстріляна згодом у Лук’янівській в’язниці в Києві О. Паєвська — «Орися». У тому ж році тут був схоплений Ю. Матвіїв — «Недобитий», курінний УПА, також розстріляний у Лук’янівці.

Десятки жителів села були репресовані радянською владою.

Типові прізвища в селі: Атаманюк, Боринський, Братівник, Василащук, Грикуляк, Іванишин, Мартищук, Миклащук, Михайлюк, Олексюк, Соколюк, Ткачук, Угринюк, Фелещук, Шкром’юк, Якібчук.

Храмові свята 27 жовтня (Великомучениці Параскевії) та 15 липня (Положення Чесної Ризи Пресвятої Богородиці).

Кутки: Вуглерка, Грабівка, Демні, Заворіттє, Заріччє Велике, Зарічче Мале, Межиброди, Осередок, Самбір, Царина, Якобівка.

Притоки р. Пістиньки на території села: Верхній Бруснєк, Глигул, Шендрівка, Хоперський, Черлинек, Коров’єк.

Навколишні гори: хребет Брусний (960 м), Кормитура (916 м), Росохата (791 м), Пасічний (695 м), Радул (690 м), Млаки (687 м), Кінь.

Мішані ліси, урочища: Коров’єк, Черлинек, Верхній Бруснєк, Нижній Бруснєк, Петричило, Росохата, Пісковита, Глигул.

Пам’ятки природи: урочище Лебедин з однойменним озером на висоті 650 м, площа заповідної території 45 га; тут росте багато лікарських рослин. Красою відзначається урочище Петричіла. За Шешорівським лісництвом закріплено 2682 га лісу.


На замітку Саме у Шешорах у 1932 році народилася популярна пісня «Гуцулка Ксеня».
Література

1. Шешори. Населені пункти Косівщини.

2. Шешори. Косів — Верховина.
Фотоальбом
На замітку Телефонний довідник села Шешори.
Косів, Гуцульщина та Карпати
Населені пункти
KosivArtНаселені пункти ‹ Шешори
ENG УКР
 
 
© 2004—2024 KosivArt